Неринкові причини додаткових угод на ринку пального
З вересня 2016 року по квітень 2017 року включно в Prozorro за “паливними” кодами державного класифікатора завершено 14 тис закупівель пального - палива, бензину, нафти і дистилятів, дизельного палива, газойлів - на 13 млрд грн. З них конкурентних (більше одного учасника), які і склали вибірку для нашого дослідження - 4577 на 9,76 млрд грн. Станом на травень 2017 року, третина (1593) зазнала змін.
Дескриптивний аналіз виявив, що додаткові угоди більш поширені серед тендерів з вищою кількістю учасників та більшим відхиленням між очікуваною вартістю і переможною ставкою аукціону. Цікаво, що кожні додаткові 5% економії (для тендерів з економією до 40%) гарантують збільшення частки контрактів з додатковими угодами кожен раз на 10%.
Для визначення того, що вплив цінового демпінгу на ймовірність укладання додаткової угоди не є випадковим, або спричиненим іншими факторами, був проведений регресійний аналіз. За його результатами підтвердилась гіпотеза, що ймовірність додаткової угоди статистично пов’язана з відсотковою різницею між ставкою переможця та першого учасника, який програв. Додатковими факторами, що здійснюють вплив на ймовірність додаткової угоди є кількість учасників закупівлі, приріст тривалості процедури та чи купувалось в лоті дизельне пальне.
Існує нелінійний вплив цінового демпінгу на ймовірність укладання додаткової угоди - чим більшим є розрив, тим вищими є шанси змінити договір у майбутньому. Кількість учасників та приріст тривалості процедури також мають нелінійний додатній вплив на ймовірність модифікувати початковий договір. Додаткові угоди більш поширені у закупівлях дизпалива, аніж інших видів пального.
Математична формула отриманої моделі має вигляд
Відповідно до формули, наприклад, в конкурентній закупівлі дизелю з двома учасниками та середньою тривалістю процедури 30 днів розподіл ймовірності укласти додаткову угоду в залежності від відсоткової різниці між переможцем та першим, хто програв, виглядає наступним чином:
Рис 1. Приклад. Зв’язок між ймовірністю укласти додаткову угоду та відсотковою різницею між кінцевою ставкою переможця та наступною найнижчою ставкою того , хто програв в аукціоні
Отже, зі зростанням відсоткової різниці між ставками переможця і наступного за ним гравця аукціону з 10% до 15% у відповідному прикладі, ймовірність додаткової угоди зростає на 10%.
Для визначеної моделі ми використовували 2061 спостереження - 2000 для побудови моделі та 61 для тестування прогнозу (загальна вибірка без багатолотових закупівель та тих, в яких переможець мав останню цінову пропозицію - коли всіх учасників з кращими ціновими пропозиціями було відхилено). Всі фактори мають статистично значимий вплив(
більш детально див. Додатки) на ймовірність внесення змін до істотних умов договору. Додатково був досліджений географічний чинник та індикатори інших видів пального, але зв’язок із ймовірністю укладання додаткової угоди не був підтверджений статистично. В 82 випадках з 100 визначені фактори правильно ідентифікують наявність чи відсутність додаткової угоди - точність моделі на тестовій вибірці склала 82% .
Враховуючи те, що відповідно до математичної моделі додаткові угоди більш поширені в закупівлях дизельного пального, розглянемо декілька прикладів, що ілюструють виявлені взаємозалежності.
Дизельне пальне: “зразкові” додаткові угоди
Перекіс частки додаткових угод в бік закупівель з найбільшою економією і конкуренцією є передумовою для того, щоб розглядати такі додаткові угоди не лише як механізм, який теоретично може призвести до втрат замовників (умисно чи ні), а й дивитись на них під іншим кутом зору - як спосіб маніпулювання результатами аукціону та як засіб нечесної конкуренції.
Щоб побачити як це відбувається ми звернулись до закупівель дизельного пального - одному з ринків однорідних товарів, де можливо розрахувати ціну за одиницю товару машинним способом. Наша вибірка за період з вересня 2016 року по червень 2017 року склала близько 2000 закупівель. З них ми відібрали ТОП-20 тендерів за максимальним відсотком “економії” та/або конкуренції (найбільш поширений спосіб оцінки якості закупівлі з боку громадськості і МЕРТу) і які мали додаткові угоди. З цих 20 випадків лише в 12 додаткові угоди були оприлюднені та завантажені на сайті Prozorro.
